Американцы долетят до самого Солнца

“Долетайте до самого Сонця!” – зверталася Людмила Зикіна до космонавтам у відомій радянській пісні. “Долетимо!” – обіцяли ті. Але слова не дотримали.

Можливо, і ми колись зберемося, але поки долетіти до самого Сонця намір американці. Вони виношують плани з 2005 року. Тоді проект називався Solar Probe. У 2008 році його доопрацювали і перейменували в Solar Probe Plus.

Днями місія отримала нову назву – Parker Solar Probe – на честь відомого американського астрофізика Євгена Паркера. Він, до речі, живий, відсвяткував 90-річчя і продовжує розгадувати таємниці Сонця, почавши займатися цим ще в 50-ті роки минулого століття.

Parker Solar Probe розробили і побудували фахівці з Лабораторії прикладної фізики Університету Джона Хопкінса (APL) у рамках програми НАСА під назвою “Живучи з зіркою” (Living With a Star).

Спочатку старт був намічений на 2015 рік. Але затримується на 3 роки. Не виключено, що вчені подгадывают так, щоб зонд опинився біля Сонця в період максимальної активності. Щоб застав буйство світила і потрапив під безліч сонячних бур.

Політ розрахований на сім років – мінімум до 2025 року. Досягти мети допоможе гравітація Венери, повз яку зонд пролетить сім разів, то наближаючись до світила, то віддаляючись від нього.

Мінімальна відстань від Сонця складе 6,4 мільйона кілометрів. Це дуже близько – Меркурій розташований в 10 разів далі! З Parker Solar Probe вогненна куля зірки буде виглядати в 23 рази більше, ніж він здається з Землі.

– Зонд практично увійде в атмосферу Сонця, – обіцяє сам Паркер, – побуває там, де ще ніхто не бував, в абсолютно невивченою області Сонячної системи.

У НАСА заявляють, що хотіли б простежити за переміщеннями енергії і тепла в сонячній короні, виміряти параметри сонячного вітру. І отримати тим самим відповіді на ключові питання сонячної фізики.

По-перше, вчені не знають, звідки, власне, дме сонячний вітер. Ясно, що звідкись від Сонця. Але звідки точно? Що конкретно його піднімає і прискорює?

У сонячному вітрі є не одна таємниця. Цей гарячий потік заряджених частинок, що несуться від нашого світила зі швидкістю в кілька мільйонів кілометрів у годину, “омиває” всю нашу систему. Планети, комети, астероїди “відчувають” його сплески. А поруч із Сонцем, біля поверхні, чомусь ніякого вітру немає. Це по-перше.

По-друге, незрозуміло, чому зовнішня атмосфера світила набагато гарячіша його видимій поверхні. Температура на поверхні Сонця ледь перевищує 6000 градусів. За логікою вона повинна зменшуватись по мірі віддалення від світила. Але температура, навпаки, зростає. У сотні разів. Зовнішня атмосфера Сонця – та сама корона – нагріта аж до мільйона градусів! Це “непорозуміння” спантеличує вчених вже більше 60 років, з тих пір, як вперше було виявлено.

У НАСА вважають, що розібратися нарешті вийде. Допоможуть прилади для так званої корональної томографії, камери і телескоп, який буде передавати 3D-зображення Сонця, отримані з мінімальної відстані. Картинки очікуються приголомшливі.

Не виключено, що зібрана інформація посприяє тому, що геліофізики і астрономи нарешті навчаться передбачати сонячні спалахи.

Їх – цих спалахів – вчені стали сильно побоюватися останнім часом. Пророкують дуже потужні, здатні вирубати електрику на всій Землі. Наскільки вони мають рацію? Дізнаємося приблизно через 7 років.

АНЕКДОТ В ТЕМУ

Влітку 1969 року Брежнєв викликає космонавтів і каже:

– Американці висадилися на Місяць, а ми вирішили запустити вас на Сонце.

– Леонід Ілліч! Ми ж згоримо. Подивіться, яке Сонце яскраве.

– Ви що, думаєте, в уряді дурні сидять? Вночі Полетите!

ДО РЕЧІ

Пташку шкода

…І тоді одна маленька, але дуже горда пташка сказала:

– Особисто я полечу прямо на Сонце!

І вона стала підніматися все вище і вище, але дуже скоро обпекла собі крила і впала на саме дно найглибшої ущелини! Так вип’ємо ж за те, щоб кожен з нас, як би високо він не підіймався, ніколи не відривався від колективу!

(З кінокомедії “Кавказька полонянка, або Нові пригоди Шурика”.)

ДОВІДКА “КП”

Під вогнетривким щитом

Розміром зонд з паркетний позашляховик. Вогнетривкий. Розрахований на те, щоб витримувати нагрівання до 1400 – 1500 градусів Цельсія. Це майже температура плавлення заліза. Від сонячного жару його захистять покриття з вуглецевого композиту товщиною 11,43 сантиметри і щит з того ж матеріалу. Під ним, мов під парасолькою, апарат буде ховатися і від пекучих променів, і від жорсткого рентгенівського випромінювання. Електроживлення – від сонячних батарей. Що природно для такої місії. Панелі батарей поворотні. Кут їх нахилу буде зменшуватися по мірі наближення до Сонця. А частина батарей – ховатися в тіні щита.

Дослідники запевняють, що температура всередині зонду – там, де встановлена апаратура, – кімнатної.

31 липня 2018 року відкриється стартове вікно – настане найбільш сприятливий для запуску період. Вікно буде відкрито 20 днів. Заплановано, що протягом цього часу – в один із днів серпня – Parker Solar Probe і відправиться до Сонця.

Leave A Comment

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *